|
Рубрики: Присвята
Життя розклало кожному межу,
Яку пройти належить справедливо.
Я згадую про діда і тужу,
Що не дожив. Жив гідно і красиво.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Без рубрики
Ти шукала яскравих вражень,
Ти шукала гучних подій,
І чітких кольорових зображень,
У польоті замріяних дій... |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Я думав про кохання
Он весил сто пятнадцать килограмм,
Был не высок, красив, но не повеса.
Он так стеснялся своих форм и веса...
Она была, примерно, пополам.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Светились окна, словно – луны.
Скрипел диван, стирал обиды...
А город – засыпал и думал:
«Меня уже никто не видит…
Один остался, как изгнанник...
Меня уже никто не хочет».
И только одинокий странник
Ему в любви признался... Впрочем.
Он рассказал, что прелесть ночи,
Не в том, чтобы скрывать оргазмы.
В ней очень много многоточий…
В ее молчанье бездна разных
Ответов, что не ждут вопроса
Идей, что днем не ищут разум.
Балкон. Четвертый. Папироса.
Цветы. Шампанское. Два раза. |
|
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Поету все дарують небеса | Я думав про кохання
Осінь. Падає лист, шурхотить і літає.
Вітер раптом дмухне, заведе дітвору
У дитячих садках... А в парку, просто скраю
Сидить він, пише вірш про осінню пору.
Чисто вибритий, з гарним лицем, досі в формі.
У такого, якраз, закохатись не гріх.
Він пірнув у рядок щось друкує моторно.
Вірш про осінь. Про інше сьогодні, не зміг.
А чи то не схотів? Посивіло волосся.
Промайнуло тепло, додало сивину.
У міжрядді сховав, що і як відбулося.
Він один віднедавна. І до того кому?
А до того, звичайно, ніяк і нікому.
Його доля десь поряд, якось скаже: «Привіт!»
І вустами зніме сум і внутрішню втому.
Подарує, в обіймах, весь навколишній світ.
26.10.2014 року |
|
Рубрики: Контркультура | Російською | Хотів би щось змінити
Когда в твоей непонятой душе
Свое звучанье прекратят аккорды,
Ты оседлаешь вечер, в анаше.
Или обнимешь змея с синей мордой...
Заметив вылет мозга из орбит,
Не станешь ни задерживать, ни гнаться...
Дурман вселился, но душа свербит,
Депрессия терзает суток двадцать...
Найди ручей, напейся чистых вод,
А лучше – окунись в воде кристальной.
Открой глаза, взгляни на небосвод,
Перечеркни свой облик аморальный...
И сделай шаг, короткий но вперед.
Пускай не очень твердый, неумелый...
И не мечтай, само не повезет.
Причины не ищи, упорно молча делай. |
|
Рубрики: Присвята 
По березі розкладені вудки,
Наживка у Дніпрі шукає рибу.
А біля них, терплячі рибаки,
Чекають кльов, надіючись що дибне.
Вечірнє сонце, вітерець легкий,
Старий Дніпро ледь-ледь гойдає хвиля...
Вслуховуючись в тишу, залюбки
Почули б спів свого дзвіночка, милий.
А вдома, як завжди, сім’я чекає,
Виходячи – поцілував: «Не сердься».
Змирилася, вона чудово знає:
То не азарт – то іменини серця!
21.06.2009 року |
|
Рубрики: Присвята
Приходить день, а може ніч,
Коли нас рідні залишають.
Для їхніх душ – це «гори з пліч»,
Для нас – біда, хто втратив – знають.
|
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Без рубрики
Чому в твоїй душі поналивались сльози?
Було чудове літо, але воно пішло...
Можливо, ти була під дією гіпнозу,
Дізналася всю правду і марево пройшло. |
|
Детальніше...
|
|
Рубрики: Російською
Нам неподвластно то, что происходит...
Жизнь без любви – урезана на треть.
Лишь подлинное чувство в небосводе
Нам помогает верить и терпеть... |
|
Детальніше...
|
|
За роками