За роками| Пори віку |
|
Чому в твоїй душі поналивались сльози? Було чудове літо, але воно пішло... Можливо, ти була під дією гіпнозу, Дізналася всю правду і марево пройшло. Можливо, ти у небі не ті слова читала, Чекаючи коли твоя зоря зійде. І мріями жила. Але ти добре знала, Що місяці минають і серпень перейде. Весна приходить, мабуть, у шістнадцять. Вирує, певно, десь до тридцяти, А потім - літо, років на п'ятнадцять, Але й йому доводиться піти. За п'ятдесят – то вже глибока осінь. Повір, що і вона свою красу несе. А у твоїй душі тепло весни ще й досі, Бо ти життя й кохання шануєш над усе. 27.09.2010 року |