Рубрики: Рідною | Я думав про кохання
Пройшла зима, весна настала. Чи Ви листа мого читали? Напевно ні, а я чекаю На відповідь. Даремно маю Надію. Ніжно обіймаю... Побрязкує в парку ліхтар, Вкладає світло, на доріжку... По ній, от-от прийде поштар, Листом мене стривожить, трішки... Дізнаюсь все із тих рядків: Про ночі, що без мене – кволі,
Про час, про довжину шляхів, Про спів самотньої тополі... Та листоноша не спішить, Не прилітає голуб з неба… Спливає вік, за миттю – мить, Сумую, певно, так і треба...
21.11.2008 року
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Я все взяла, на что хватило сил. Я все взяла, чего душа желала! Я так искусно засадила жало, Как будто это он меня просил. Включила все, фигуру и белье, Все формы запахов, атаки феромонов, Единственная я, из миллионов, Наполнила собой его жилье. Я все взяла, но принесла тепло! Я перешла запреты и границы... Я журавля поймала, не синицу. За все, что нужно. Крепко сжав крыло... Не так давно сняла с себя вуаль. Открыла все уловки, будь что будет... А он все любит, бескорыстно любит. Нам, бабам, это не понять. А жаль.
Рубрики: Я думав про кохання
Он говорил ей о любви. Только она не верила. Мелькали судоржные дни, за запертою дверью. Он ей рассказывал о снах, в которых были вместе. Он бредил, с дрожью на устах, слагал стихи и песни...
Детальніше...
Рубрики: Без рубрики
Ти знаєш, є слизькі слова, А є конкретне слово – "да"! І не залежно ні від чого, Воно – найбільша насолода.
Детальніше...
Рубрики: Випадковий секс
Проходить поряд, все що ти шукав. Проходять поряд, всі кого жадаєш. І нескінченна кількість ранніх кав, Тебе не бодрує. Можливо зволікаєш? Ти трутень, твоя доля – хтива ніч. Твої дружини – всі, хто має вроду. У пошуках повійових узбіч, В надії, знову, на палку пригоду, У кучерявчиках п’янких ігристих вин, У вим’ятих тілами простирадлах, Ти завжди разом, та завжди один... Шукаєш виправдовувань у вадах? Окремо, від кохання, хто є ти? А скільки з’їв сердець? Десятки? Може Сотні? Твоє життя – не зведені мости, Щоденний страх лишитися самотнім.
Рубрики: Присвята
Вже промайнуло літо тополине,На зиму переорані поля. Вже хлібороби розігнули спину У спокої знесилене рілля.
Детальніше...
Рубрики: Присвята
Знімає, майже втілюючи мрії.Не кожен тії твори розуміє! Та нагорода за його сумлінність - Подяка тих, для кого творча цінність
Детальніше...
Рубрики: Присвята
Не знаю що відповісти, Не знаю що тобі сказати, Та знаю: є у мене ти, Без тебе я б не зміг писати!
Детальніше...
Рубрики: Без рубрики
Перед грозою все навколо нектаром сонячним залито, Збирає хмари синє небо і свіжим хлібом пахне жито. Дерева розпушили листя і загадково пахнуть квіти, Перед грозою щось примусить голубку до гнізда летіти.
Детальніше...