Рубрики: Я думав про кохання
Хотя в одежде – тоже превосходна! Но без одежды – смотришься природной... Без пошлости, присущей для невежд.
Детальніше...
Рубрики: Присвята
Як класно вийти на подвір'я уночі, Коли зірки, підмигуючи, сяють, Пташки роздрібнено про свої сни співають, І пролітають спізнені ключі.
Детальніше...
Рубрики: Без рубрики
Я фарби клав на полотно, хотів малюнком розказати, Про те, що у душі пекло і що не дозволяє спати. Від чого туга надійшла, від чого зморшки на обличчі, Від чого пульс зриває такт, з прискоренням удвоє, втричі...
Детальніше...
Рубрики: Випадковий секс
Он вторгся в ее плоть и получил награду... Чуть приоткрыл соблазном зализанный засов. Не задавал вопросов, а ей того и надо, Она ждала атаку примерно пять часов...
Детальніше...
Рубрики: Випадковий секс
Карандаш наградил своей строчкой тетрадь. Шрифт размеренный, четкий, упорный, но нежный... Ее белое тело старалось познать Нечто новое и неоткрытое прежде.
Детальніше...
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Как трудно тело вытащить с постели.
Дремоты окопались в этом теле.
А мозг кричит: «Давно пора, подъем!»
Умылся, зубы, паста, бритва, крем.
Горячий завтрак, пончики и кофе.
Ругнулся в зеркало, едва заметив профиль.
Из дома не охота, ну совсем!
Захлопнул дверь и к лифту, не спеша.
Соседка сверху. «С добрым утром!» Мило.
Ты улыбнешься, щедро. Что есть силы!
А сзади подытожишь: «Хороша...»
А вот теперь, пожалуй, сон прошел!
Прохожие милы и безусловно
Настроился на утренние волны…
Ты вдохновился, написал, прочел.
30.10.2014 года 09:00
Рубрики: Без рубрики
Чому поети пишуть про жінок? На білім світі є про що писати. Але шалений творчості ковток Дають кохані. І рядки крилаті
Детальніше...
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Російською
Февраль швыряет, серым небом, дождь. И черный снег не отпускает бровки. А где-то глубоко, под сердцем, дрожь. Но не от холодов зимы-плутовки. Асфальт смывают темно серые ручьи, Славутич сбросил жесткие оковы. Второе «я» опять рычит: – «Молчи» И по погоде, на душе – хреново. Сквозь серостью наполненные сны. Шепчу сухими, но горячими губами. Весны! Безумно хочется весны! И нежности, цветущей под ногами.Муз. сопровождение Максим Убей-Волк
Рубрики: Присвята
Роки проходять, застають зненацька, Вкриваючи волосся сивиною… Я все частіше думаю про батька… Згадав, ходили до Дніпра, і він зі мною... З вудками, попід кручами, на схилах, Причарувала, захопила змалку, Така жадана, нездоланна сила: Перепочинок для душі – рибалка! Дивлюся в очі, в них журба чи втома. Життя в роботі пролетить, як днина. І я так само дуже рідко вдома, Так само рідко бачу свого сина. Не частий гість. Приїду, коли зможу, Та знаю, як цінуєш ті хвилини. Я гордий тим, що ми з тобою схожі, Я гордий тим, що я твоя дитина! 02.06.2009 року
За роками
