litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Не пише

Рубрики: Рідною


Перевіряє скриньку щохвилини
З надією побачити листа.
Але приходить звісточка не та,
Нема ні літери... Придумує причини
Детальніше...
 
Чи стало легше

Рубрики: Контркультура


Чи стало легше? Ви спаплюжили митця.

Як ви могли? Втирає піт, образу.
Ні, образи з сумлінного лиця...
Талант не кожен прослідкує, не відразу.

Детальніше...
 
Скажи, у чім твоя печаль

Рубрики: Контркультура


Скажи, у чім твоя печаль,

Скажи, у чім твої турботи.
І у очах твоїх, нажаль,
Чомусь лише мінорні ноти.

Детальніше...
 
«Маскультура»

Рубрики: Хотів би щось змінити


Читав свої рядки захопливо, помірно
Про дивний світ, кохання, насолоду...
І був ображений, здивований надмірно:
Вона - «холодна», бо ненавидить природу...

Детальніше...
 
Молитва

Рубрики: Рідною


Молитва – це не літери в словах,
Об’єднані незрозумілим змістом.
Молитва – поклик віри у серцях.
Це звернення до Бога світлі й чисті...
Детальніше...
 
У безкрайньому лісі

Рубрики: Контркультура


У безкрайньому лісі,
Де дерева до неба,
Більшість звірів зійшлися
В тім, що лева не треба.
Детальніше...
 
Давно

Рубрики: Рідною


Давно зозуля вперше закувала,
Давно плететься листя винограду.
Вона давно уперше покохала,
Давно й розсталась, бо пізнала зраду.

Детальніше...
 
У него их...



2013.03.1300_25_lit_n

У него их – ну пачками! Сводит с ума аромат.
Перепробовал сотни, и каждая, в общем – богиня.
Каждой встрече безумно, похоже, и искренне рад.
Очень часто меняет, иначе бы, каждой придумывал имя.

Смак таких поцелуев знаком только ей и ему.
Он вкушал ее сок, а она – в упоенье скрипела.
Бесконечно-конечный процесс, до конца не понять никому.
Так любил, что съедал ее горькое белое тело.

 
Засвинячили Київ

Рубрики: Контркультура


Засвинячили Київ, розпродали все чисто...
Депутатам сприяють архітектори міста.
Прогуляюсь Подолом між гидкими ларьками,
Там ганьба можновладців із брудними руками.
Детальніше...
 
Після дощу — так чисто на душі

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Після дощу — так чисто на душі,
Після дощу — так трепетно у лісі!
Суворіші зволожені корчі,
Що щойно сліз із неба напилися.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 Наступна > Кінець >>

Сторінка 74 з 127