Рубрики: Я думав про кохання
Кохав. Землі не бачив під ногами! Летів як птах, овіяний вітрами. Щодня їй дарував червоні квіти, Міг денно на руках її носити!
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Ми гуляли вночі, що коротша від днів, Підбирали ключі від серцевих замків, Підбирали слова нашим душам близькі. Всі кудись поспішали... Ми були не такі.
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Пробач йому за погляд і за слово, Пробач йому за сум і за мовчання. То сталося, напевно, випадково. Розбіжність загартовує кохання!
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Вона ділила лоно, та не з ним Гарячими серпневими ночами. Не вільна. Він, звичайно, не один. Об’єднані думками і листами.
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Пішла, не поціловані вуста. ґнота, неспаленої свічки пахне. І тільки серце каже: «Щось не так», Чогось йому шаленому забракло.
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Не любить. Що тепер? Принаймні що робити? Лишитися? Піти? Проситися? Запити? Подумати? Про що? Промовчати? Сказати? Ні, дійсно, що тепер? У кого запитати?
Детальніше...
Рубрики: Російською | Я думав про кохання
Она возвращается. Но не ко мне. Другой, несомненно, достойный мужчина. Последняя дырка на старом ремне. Я думаю именно в этом причина. Она возвращается. Солнечный день. Внутри кавардак, пустота и упадок... А что в голове? Снова этот ремень... Не сходится на животе. Непорядок. А что мне? Куда мне? Какой нафиг зал? Какие гантели, дорожки, растяжка? Вот стих – это да, это б я написал! Вот только ремень на живот давит. Тяжко.
Рубрики: Я думав про кохання
У твоїх поцілунках – сонця промінь прозорий, Місяць – човен величний, найяскравіші зорі. У твоїх поцілунках – неба синього квіти, Білим пухом чарують, надихають летіти.
Детальніше...
Рубрики: Я думав про кохання
Вже пізня ніч, надворі сніг іде. Письмовій стіл, підручник, ручка, зошит. Ти пишеш, губиш крапку де-не-де, Слова в рядки на білий аркуш зносиш.
Детальніше...
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>
Сторінка 41 з 127