litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Як ти виховуєш свої думки?

Рубрики: Хотів би щось змінити


Як ти виховуєш свої думки?
В уяві викликаєш до дошки,
Малюючи безкрайні паралелі,
Показуючи напрямки, моделі,
Детальніше...
 
Туманно

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Туманно, гарно і спокійно
Далекі тіні мерехтять.
Палають ліхтарі вечірні,
Що поміж лавками стоять.
Детальніше...
 
Він камінь

Рубрики: Контркультура

 

Він камінь укритий сріблом.

Запалиш, то він зігріє.

Він може здійснити мрію?

То хибно.

 

Вони на стежках віками.

Роззява завжди спіткнеться.

Він прутко ввійде у серце.

Він камінь.

 

Навряд чи утямлять сотні:

Хто падав і хто схилявся,

Навіщо він там валявся

Самотній.

 

Його надіслало небо

Розумних, п'янких і гарних

Позбавити мрій примарних.

Так треба.

 

Побудеш в його намисті,

Так солодко стане й гірко.

Лише для єдної зірки

В нім місця.

 
Весенним прохладным вечером


Весенним прохладным вечером, иссякнут тоска и хмель.
В велюровых трусиках девочка, заполнит твою постель.
Тебя удивит и порадует, насколько она чиста.
А утром красивые литеры, насытятся гладью холста.

Весенним прохладным вечером и в сердце и ниже – уют.
Те птицы, что ветви дергают – негромко, для вас, споют.
В объятиях нежных пальчиков, слегка приоткрыв глаза,
Поверишь, что сны – сбываются, без снов ведь никак нельзя.

Весенним прохладным вечером, слова не нужны, совсем.
Гормоны вскружили голову, и ей, и тебе, и – всем!
Планетой гуляют энергии, срывая мозги с орбит.
Одна из них рядом, трепетно, уткнувшись в плечо, сопит.

23.03.2012 года
 
Я не чекав від долі подарунків

Рубрики: Хотів би щось змінити


Я не чекав від долі подарунків,
Знесилила щоденна метушня.
Серед не дуже вдалих візерунків,
Старався, щоб не завелась мазня...
Детальніше...
 
Он был матер

Рубрики: Російською

 

 

Он был матер как старая манда.

Как дедовы затертые портянки.

А то, что не выныривал из пьянки,

Так это в общем целом – ерунда.

 

Он лучший был диванный патриот.

Он так горланил: «Мы на пьедестале!"»,

Что мусоров раз десять вызывали.

Покуда все смекнули – идиот.

 

Жена ушла, а он метал слюну,

Подчеркивая все ее изъяны.

Лучше одной, чем ублажать барана

Орущего: «Подохну за страну!»

 

Держава любит псов, быков, овец…

Воспитывает скунсов и шакалов.

И распинает всех кого достало.

Пипец...

 

18.04.2017 года 09:42 

 
Роса

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Роса. Гуляю босоніж в гаю,
Насичую енергією тіло.
Я знову опинився у Раю!
Мені вже так давно цього кортіло.
Детальніше...
 
Побудував. Зростив. А далі?

Рубрики: Хотів би щось змінити


Зима, м’який пухнастий сніг
Лягає ніжно i привітно.
Виблискує яскравим, світлом,
Ліхтар, в перехресті доріг.
Детальніше...
 
Кров на руках



Кров на руках, у серці – холоднеча.
Без перебільшень, так воно і є!
Чи знала ненька, що тепло лелече
Дарує тому, що колись уб’є

Чужу дитину. Обере роботу,
Захисником людей. Добра від зла…
Перевербується, з роками, у сволоту,
Керуючись наказами казла.

Йому начхати, а тобі з цим жити,
«Герою» антилюдяних боїв...
Напевно вип’єш двісті грам «за збитий»
І вмиєшся сльозами матерів.

19.02.2014 року 

 
Торкалася чекаючи обійм

2017____net



Торкалася чекаючи обійм.

Дивилася так само як колись.

Нікого поряд. Лиш вона, лиш він.

І поцілунки розлітались скрізь.

 

Не думала що то примари чи

Усе що напридумала в вісні.

Усі недорозказані вірші,

Або усі неспівані пісні...

 

А січень вже підтоптує поріг.

А грудень вже завершує ходу.

Вона могла би з іншим, та не з тих

Що обіцяє вкотре: «Я прийду.»

 

Блискуча голка пестила вініл,

Виплескуючи музику із нот.

Нікого поряд лиш вона, лиш він

І дещо надто жадане. Так от...

 

30.12.1016.року 

 
<< Початок < Попередня 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 Наступна > Кінець >>

Сторінка 96 з 127