Фотогалерея
Опитування
Вхід
Торкалася чекаючи обійм |
Дивилася так само як колись. Нікого поряд. Лиш вона, лиш він. І поцілунки розлітались скрізь.
Не думала що то примари чи Усе що напридумала в вісні. Усі недорозказані вірші, Або усі неспівані пісні...
А січень вже підтоптує поріг. А грудень вже завершує ходу. Вона могла би з іншим, та не з тих Що обіцяє вкотре: «Я прийду.»
Блискуча голка пестила вініл, Виплескуючи музику із нот. Нікого поряд лиш вона, лиш він І дещо надто жадане. Так от...
30.12.1016.року |