Рубрики: Контркультура
Світ не хоче відбитків моїх долонь.
Він шукає відбитків мойого серця.
Я неначе стою, стою осторонь.
І збираю навколишнє у відерце.
А на відстані дотику хтось тремтить.
Хоче щастя не зараз, але надовго.
Я постукав до нього, а він ще спить.
Так далеко від мрії до перемоги.
Сіють хмари шматочки від хуртовин.
Я ковтаю холодне, п'янке повітря.
І зриває дурню із моїх сивин
Лише вітер, холодий зимовий вітер.
А сьогодні за вікнами листопад
Обдирає останнє вбрання з берези.
Я спиваюся з ним кілька діб підряд.
Але ж я не пив. Як сльоза тверезий.
От і думай сьогодні чи ти дурний,
Збожеволениий, а чи просто мрійник.
І як довго у сито з відра не лий,
Не поверне часу твій старий годинник.
Бо живеш. 23.11.2016 року
За роками
