litso

За роками
За рубриками
Фотогалерея

Фотогалерея

Вхід



Рейтинг віршів
Беда отвалила

2012.04.2502_15


Беда отвалила. – Надолго? – спросил беду.
– Да трудно сказать... Быть может, опять приду.
– А как подгадать-то, когда будет новый срок?
– Когда ты опять не сможешь понять урок.

Я шел и копался в глубинах своих седин:
Ну что я не понял? Когда я не понял, блин?
А мудрость сказала: «Кончай напрягать мозги!
Ты просто твори добро и дари другим.»

Беда улыбнулась: «Понятно? Тогда прощай!
Быть может любовь сегодня зайдет на чай.»

16.11.2015 года 09:59

 
Що є блаженство

Рубрики: Хотів би щось змінити


До світла тягнуться рослини,
Тварини потребують волі...
Що є блаженство для людини –
Надія, віра, власна доля?
Детальніше...
 
А вот и март

2018.03.0100_025_sayt

 

А вот и март пришел к себе в постель.

Она укрыта белым покрывалом.

А из окна метёт. Метёт метель

Февральская. Ей будто не хватало

 

Ночей морозных, бесконечных дней,

И очень нежных поцелуев ветра.

Я прошепчу ей: «Уходи скорей,

Весна продрогла, ведь она раздета...

 

Ей хочется набросить зелень трав,

Умыться переливами капели...

Сходить на кофе, например в: «One Love».

Уже пора. Не ждать же ей апреля?»

 

01.03.2018 года 

 
Ковток травневого повітря

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Ковток травневого повітря -
І закрутились небеса,
Прилинуло у душу світло,
У серце – вранішня роса.

Детальніше...
 
Блукає місяць

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка


Блукає місяць молодий похмурим небом.
Порожня ніч, і він один - йому так треба...
Метеорит влучає в бік – черговий кратер,
Напевно, боляче, та звик. Куди тікати?

Детальніше...
 
Не бачимо шляхів

Рубрики: Хотів би щось змінити


Йдемо дорогою, не бачимо шляхів,

Що можуть дещо відновити долю.
У формулах пережитих років
За миттю мить закопуємо волю.

Детальніше...
 
Відчинене вікно



2011.09.1000_30n

Відчинене вікно. За ним усе: і подих,
І промені, і дощ, і зорі, і життя,
І зніжених вітрів несамовитий дотик,
І вигуки птахів, що на гіллі тремтять.

Відчинена душа. У ній все чисто – зовні.
Без потайних шухляд, де криється пітьма.
Дзеркальна мов роса, в ній все, як на долоні.
У ній немає зла, в ній заздрощів нема.

Відчинені слова. Без натяків образи.
Без хитрих недомов, без лестощів липких.
Шалені, запальні, зворушливі до сказу.
Теплішає в серцях від них, авжеж від них!

Відчинені думки. Про колорит мелодій,
Про глибину пісень, полотен і світлин...
Про злети до зірок, подалі від безодень.
Про таїнство ночей і неповторність днин.

08.06.2014 року 10:08

 
Шляхи

Рубрики: Хотів би щось змінити


Було життя не однобоке,
Були пасивні та активні.
І почуття було високе
Не досконале, та стабільне.
Детальніше...
 
Девочка без оков (Евгении Бильченко)


Девочка без оков, та что иная, малость.
Выглядит, не как все, и не доступна многим.
Бездарям жжет глаза, мило кладет на зависть.
Им не понять за что эдаких любят Боги.

Ей говорят слова, те что пропахли гнилью,
Ровные чересчур и очень злые пасти.
Запахи глупых фраз, не заглушить ванилью.
Смрад, не красивых душ, нет ничего ужасней!

И подрывая мир на полотне тетради,
Смотрит в глаза других, коих вот-вот попустит,
Верит, глотая боль, в то что все люди, глядя
В бездну ее зрачков, там увидят грусти.

08.05.2012 года
 
Что изменилось со времен Петра?




Что изменилось со времен Петра?
Монеты – лица превращают в морды.
И бардака мажорные аккорды
Манят, все также, с ночи до утра...
И в голове похожие ветра.

Все тот же запах у придворных дам.
Все те же золоченые кареты.
Изысканны каменья и браслеты.
Измены те же. Письма по ночам...
Все так же: «Дам, пожалуй, но не вам».

Все та же разность нищеты и благ,
Все тот же страх от жизни в изобилии.
Лишь дуэлянта подменяет киллер.
Все также, после взлета горек крах.
Все так же рвутся от накала жилы...

Все тот же суд, все те же судьи кто?
Все та же мысль не отпускает ночью,
Все та же зависть разрывает в клочья,
Все тот же конь в потрепанном пальто.
И ты в обнимку со своей мечтой,
Наивной и уже давно просроченной.
 
<< Початок < Попередня 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 Наступна > Кінець >>

Сторінка 95 з 127