|
Рубрики: Поету все дарують небеса | Рідною
Знову сонце залізло у зимову комору,
І тихенько шепоче: скоро зійдуть сніги.
Заспіває душа від пташиного хору.
Але хтось таки встане "не з тієї ноги".
Буде нити пів дня, що зима задовбала,
Черевики вологі, то мороз, то сльота...
Що усі не такі, все навколо дістало...
Але я посміхнуся, бо для мене не так.
Знову сонце зимове, цілує долоні.
23.01.2021 року 10:10 |
|
Розцілований березень суто для тебе.
Може в тебе немає у тому потреби?
Може тії цілунки не варті уваги?
Може просто не рвешся з обійм, із поваги?
Хай і так, все одно цілуватиму плечі,
Вони крила тримають біленькі, лелечі.
Цілуватиму руки і очі, і інше.
Пригорнися до мене, ще ближче, ще ближче!
Ранок роси зволожать. Веснянії квіти,
Різнобарв'ям і ніжністю змусять тремтіти.
Ти схилися до них, пригорни їх до себе.
Розцілований березень суто для тебе.
27.03.2019 року 03:39 |
|
Здавалось про тебе все знаю й про себе я знаю, чи...
Ти сльози ковтаєш всміхаючись чи то співаючи.
Торкаєшся поглядом, близько не наближаючись.
Не твій я сьогодні і вчора, ще й завтра, й по-завтра чийсь...
29.03.2017 року 22:12 |
|
Рубрики: Поету все дарують небеса | Рідною
Зробитись кимось, чи ніким?
Лишити слід? Аби не послід.
Отямившись, впіймати досвід.
І сяяти від літ та зим...
Сприйняти все, не на бігу.
І осягнути все навколо,
Неначе був і будеш голим.
Але в свободі, не в боргу.
І пити солод чистих вод,
Пірнати у п'янкі шаленства
Не мати у ганебнім членства,
А жити подихом пригод.
Бо ти є Все.
19.05.2021 року 23:45 |
|
Рубрики: Поету все дарують небеса
Стихає літній дощ, крізь хмари рветься промінь.
Сорока десь кричить, гойдається верба.
Я заведу Харлєй, ні не дівча, натомість.
Залию повний бак, доїду до горба.
А що за тим горбом? Гадюкою дорога,
Закінчився асфальт, а я шурую вниз.
Хтось брякне: «Схаменись! Постав на гАльма ногу!»
А я додам газку і не вкладуся ніц.
Дорога це життя, дорога це натхнення,
Дорога – алкоголь, наркотик, почуття...
Десь в полі зупинюсь, візьму непотріб в жменю
І кину в сивий пил все зовнішнє сміття...
І злиюся з Усім.
13.06.2021року 18:32 |
|
Рубрики: Рідною | Хотів би щось змінити
Випав сніг, бо зима, падав дощ, бо весною,
Дуже хочеться квітам безмежної кількості рос.
Влітку сонце пекло, восени вітер рвав сухостої...
Але завжди лишається курво, що ниє. Так ось –
Все прекрасно!
21.01.2021 року 23:26 |
|
Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити
Давно цветёт зелёное болото,
Весной и летом, осенью, зимой...
Два барана, прибитых патриота,
Шершавым языком метут дерьмо.
Стараются безропотно, без лени,
Мол мой хозяин лучше и милей.
И псы его холёнее, сытнее,
А морда и краснее, и жирней!
Сентябрь красит в разноцветье зелень,
Сменил жару на лёгкий холодок.
У баранов в башке, как прежде - темень,
А в сердце злоба и взведён курок.
Но порох отсырел.
08.09.2021 года 13:30 |
|
Рубрики: Поету все дарують небеса
Нарисовали хуй на маленькой двери
И он большим и прочным показался.
Но он как был, таким же и остался.
Не ври.
30.11.2017 года |
|
Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити
В синем доме пахнет рыбой, бранью, рваными носками.
Телевизорной половой, колкостью седых щетин.
Засмальцованой посудой, сигаретными бычками...
Там бывает очень шумно, но итог всегда один.
В сером доме всё спокойно: нелюбимая работа,
Некрасивые обои, ежедневная жена.
Всё равно, что понедельник, осень, май или суббота,
Пустота в глазах и душах, настроение – стена.
В красном доме пахнет солнцем, разноцветными цветами
Всюду нежность и веселье, всюду музыка слышна.
Где живёте? Где хотите? Выбирайте место сами.
Цвет не тот? Не те соседи? Жаль, но в этом чья вина?
Тишина...
15.10.2021 года |
|
Рубрики: Хотів би щось змінити
На паркані написано «хуй»
Ти не знаєш, тобі чи про тебе.
Подивився в захмарене небо
І подумав: « Облиш і пиздуй!».
А куди, якщо нікуди йти?
А навіщо? Мета не сформована.
Ти промовиш ворожою мовою:
«Я хочу счастье в жизни найти».
А пиздуєш незнано куди,
А шукаєш у всьому збагачення.
А життя, мить за миттю, розтрачене.
Залишилось – вхопити пізди,
Чи отямитись.
10.11.2020 року 19:00 |
|
За роками