Рубрики: Поету все дарують небеса

Слова не брешуть коли від серця.

Усе навколишнє перемелеться.

Холопство стліє а з ним і зрада.

Пісні під гуркоти канонади…

І світлі очі, закриті рано

Затулять діри, загоять рани

Моєі Неньки, що любить волю.

І хтось згадає, як ми з тобою

Не в хлів ховались мов всрані свині.

Братам і сестрам прикрили спини,

А потім, разом з могутнім птахом,

Зробили коло і понад дахом,

Вклонились низько, сказавши: «Мамо

Пишайся нами а не рабами».

Щоб відродитися крок за кроком,

Та не собакою щоб, а вовком.

26.11.2018 року 21:04

Рубрики: Поету все дарують небеса

Перелистую аркуші, кроки мого життя.

Десь розписані геть, десь порожні, прозорі навіть.

Десь закреслення, виправки, плями, чи затертя,

Десь є спокій, тривога, є відчай, якісь – палають.

Та найбільше живих, яскравих, як сонця схід.

Та здебільше п'янких мов ніжні вуста дівочі.

Я звичайно ж нашкодив, накоїв чого не слід.

Бо живу, напевно, не так як треба, а так як хочу.

А інакше – не я...

19.0І 2019 року 13:11

Рубрики: Поету все дарують небеса | Рідною

В завтра крокую. Сіє дощами.

Писок щасливий, майже не битий.

Все розквітає, навіть каштани,

Навіть морозом не знищені квіти.

Згадую вчора. Дурень або що...

Втрачене все, що метою здавалось.

Шибениць більше не має на площі.

Як і синців в міжребер'ї, від палиць.

Все відбувається тут і зі мною.

Створене мною – відбиток спокуси.

Жар чи то холод гуляє спиною.

Мав це зробити, а може хто змусив?

Певно що ні.

17.05.2021 року

Рубрики: Поету все дарують небеса | Рідною

Зробитись кимось, чи ніким?

Лишити слід? Аби не послід.

Отямившись, впіймати досвід.

І сяяти від літ та зим...

Сприйняти все, не на бігу.

І осягнути все навколо,

Неначе був і будеш голим.

Але в свободі, не в боргу.

І пити солод чистих вод,

Пірнати у п'янкі шаленства

Не мати у ганебнім членства,

А жити подихом пригод.

Бо ти є Все.

19.05.2021 року 23:45

Рубрики: Поету все дарують небеса | Хотів би щось змінити

В усі роти вигукують чужинці:

Про братство. Та багато є підстав,

Допетрати що ми є українці,

Не малороси, Біс би їх узяв!

Пани вам м'яко стелять, надто навіть,

Але не те на думці в них, не те!

А московити вже давно чекають

Що ви одне одного зіжрете.

Ріллю зволожать березневі роси...

Забуто безліч знакових речей.

Та пам'ятайте: ви не малороси!

Скидайте це тавро з своїх плечей.

14.03.2019 року 10:11

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Поету все дарують небеса

Ранок заворожує дощем.

Дехто ловить сяйво, уві сні.

Замість поцілунку, ніби щем,

На вустах холодної весни.

А у серці сяє і тремтить,

Припікає, часом, деінде...

Бережи, обожнюй, кожну мить,

Бо колись вона також піде.

07.04.2021 року 22:27

Рубрики: Поету все дарують небеса

У слона кивнули хобот.

Хто уп'яв таку дурницю?

Славний білий день надворі.

Слон не злидня, не п’яниця.

Відключився на секунду,

На майданчику дитячім.

Був красунчиком носатим,

А прокинувся інакшим.

Гиготали недолугі,

Аж з гілляччя випадали.

Їм би хоботом по писку,

Але ж нічим. Хобот вкрали.

Слон собі сидить тихенько

Думає що так і треба.

«Може я не слон а пташка?

Точно, пташка в синім небі!»

От би крила!

30.12.2017 года 23:20

Рубрики: Хотів би щось змінити

Осінні теплі дні, мабуть останні.

Думки вчепились, позбавляють сил.

Оскомина від зраджених Майданів

Сидить в печінці як іржавий кіл.

Листок зірвався, нарізає коло,

Танцює, ледь торкаючись руки.

Зухвале, не дурне, комсяцьке кодло

Країну роздирає на шматки.

І де та правда, честь? І де ж та совість?

Оспіваний в піснях козацький Дух?

Зневага, заздрість і ганьба, натомість...

А може то є мій якийсь недуг?

Але навряд...

29.09.2018 року 12:10

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка

Село, туман, сховались люди,

Напився вітру до схочу...

Від кайфу розриває груди

Лечу.

Пишаюсь надзвичайним станом

Неначе вжив духмяних кав.

Підрісток, п'яний, під каштаном,

Посцяв.

Фіранки виглядають з вікон,

Теплом виблискують вогні.

«Ходи до столу, чоловіче!».

Чи ні?

На сідалі півні куняють.

Хтось п'є, співає, верещить...

Прекрасна, незрівнянна, навіть,

Ця мить.

08.10.2020 року 10:07

Рубрики: Хотів би щось змінити

Не взирая, на ток в сосудах,

Залпом высушил два стакана.

Может кто-то потом остудит

Жженье очень глубокой раны.

Все проходит. И камасутра

Для кого-то все та же мантра.

Ты проснёшься морозным утром,

И не вспомнить, что будет завтра.

21.0І 2019 року 10:55