Рубрики: Поету все дарують небеса

Він дуже сильний, а вона – тупа.

Тупа неначе та котяча дупа.

Щосили притиснув її до дуба,

Її так палко жоден не чіпав.

Вона дзвеніла як стонадцять сурм,

А він щоразу прикладав зусилля.

Аж ліс здригався і летіло пір'я...

Вона тупа! Який вселенський сум!

Він не ховав напружене лице,

Побачила усі відтінки в сірім...

Про ґазду вірш і про його сокиру!

А ви про що подумали оце?

І я про це.

10.07.2020 року 06:01

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

С похмела размышляя, о том

Как не долог путь из греков в варяги,

Я болтал со своим котом.

Рисовал ему карту на желтой бумаге.

Только он ни хрена не втыкал

И все время смотрел на пустую миску.

Видно думал мерзавец, что я ,шакал,

Специально в неё не клал сосиску.

Вечер плыл, как эскадра седых галер,

С неба серой толпой нависали тучи.

Они ржали над тем, как какой-то хер,

Мордой тыкая в карту, котейку мучил.

Прилетал моросящий дождь,

Умывая истоптанность тротуаров.

А по телу гуляла дрожь...

Я, с похмелья, варяги и мой котяра...

Как-то так...

10.03.2016 года 00:06 

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Мы с тобой на кладбище проскользнем украдкою.

На красивой лавочке сядем за оградкою.

Поцелуй затянется, и вуаль расстелется...

Не видать советчиков. Ну а кто осмелится?

14.03.2017 года 22:36

Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Налиты в чашку кофе с коньяком.

Точнее – нет, коньяк налит отдельно.

И потихоньку, маленьким глотком,

Вкушаем то и это постепенно.

Конечно же, былого не вернуть,

Да и зачем? Шагать вперед прикольно.

С хорошими друзьями – легче путь

И тверже шаг, и веселей застолье.

30.11.2017 года

Рубрики: Я думав про кохання

Пірнає в шалені ночі,

Пірне й сьогодні.

Йому то потрібно конче,

А серце з льоду.

Говорить неначе медом

Вуста вкриває.

Але ті слова мов крейда,

Смаку не мають.

Гарячі його обійми,

Легкі мов квіти.

В них можна зігріти вії,

А ще – згоріти!

«Тримайся від нього, чуєш?»,

Шепоче розум.

«Зітре поетичну суміш

Життєва проза».

А серце – своє шепоче:

«Стисни фіранки!»

І знову спекотні ночі,

Холодні ранки.

Зриває одежі вітер,

Перестороги…

Не тямить ніхто зігріти,

Ніхто, крім нього.

19.07.2017 року 16:03

Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Стискає ніч і очі, і легені,

А хтось пірнає в почуття шалені.

І чисті...

Хтось уві сні поринув у безмежжя,

Хтось немовля цілує обережно

В колисці.

Ще листя не стомилося геть зовсім,

Ще пензлі й фарби не придбала осінь,

Між нами.

Ще вечори вітрами не лякають.

Дощі не грають, не співають навіть.

Ночами.

Ще тиснуть серце спогади про літо

Про те як пахнуть в різнотрав'ї квіти

Й долоні.

А сивий місяць розкидає сяйво

Його достатньо щоби йти, принаймні

В безсоння.

Чи то в бездоння...

06.09.2017 года 09:34

Рубрики: Я думав про кохання

Напитися із вуст сріблястих вин.

Схопити у обійми своє щастя...

Відкрити серце просто зараз навстіж!

Хіба це все подужає один?

Лише удвох...

20.02.2017 року 22:55

В лесу жопоголовое зверьё.

На выборы царя пришли не все.

И выбрали осла. Ну, ё-ма-ё!

Ведь он всегда подлизывал лисе,

Не холку.

В восторге зайцы от его ушей,

А белочкам - так приглянулась холка...

«А вы-то что», спросили у ужей.

«Он даже не лесной!», – кричали волки.

Без толку.

Иа-иа – никак ни и-го-го!

Еще не все. И как это не странно,

Жопоголовым мало одного.

С высоких гор везут ему барана.

Так странно...

25.06.2019 года 12:19

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Маски, перчатки, менты, адекватные где-то...

Кухня, бухло, макароны, борщи и котлеты,

Вой ни о чем, бесполезные, нудные споры,

Температура и кашель, аптека, шприцы и таблетки,

Ночи бессонные, вздохи на разных кроватях,

Горы упрёков: «Где лазил сучилище?», мать их.

Мысли и ревность дающая повод для ора,

Слёзы сомнений, поносы, а после – запоры...

У карантина полно в патронташе снарядов,

Чтоб довести до абсурда оставшихся рядом.

Кто и когда победит? У кого крепче яйца?

Очень скучна была жизнь, а теперь – оборжаться!

Или понять...

17.05.2020 года 17:08

Рубрики: Російською | Хотів би щось змінити

Мне кажется, что кто-то хочет всех.

Не просто всех, а всех и с потрохами.

И чтобы все, и вместе, воздыхая...

И даже если гадко, если грех...

Мне кажется, что кто-то хочет нас.

И даже же если кто-то не согласны.

Они готовы поделиться властью.

Но властный это тот же педераст.

Тревожа нас и словом и губой,

Которая лизала ягодицы,

Все тех, с кем нам водиться не годится.

Лишь потому, что вовсе мы не гной.

И если Вы желаете узнать,

Что значит честь, а что такое блядство,

Засуньте в жопу всё своё злорадство.

Покайтесь и начните причитать...

Но пред собой.

03.09.2020 года 01:13