Рубрики: Поету все дарують небеса | Я думав про кохання

Собаки брешуть, і готовий кіт

Завити так, неначе натиснули...

Хоча вже п'ятдесят із чимось літ,

А вибрики у, десь там, не заснули.

І хочеться поринути а політ,

Аж поза хмари, щоб, між всім, стиснуло.

Щоб не чолом, а серцем плинув піт

І запиталось: що то зараз було?

А відповідь прозора, мов чиясь

Не займана, тендітна, чорноброва...

Подумали дівчина? Але зась!

То совість не забруднена, та кльова!

Бо хочеться в політ...

19.02.2021року 00:50