Рубрики: Поету все дарують небеса | Російською

Минув екватор тижня. День як день.

Деруть ворони горло на каштані,

На «окружній» тиняються путани,

В надії, що якийсь прилипне пень.

Волають посланцю: «Давай бігом!»

Поміж будинків «синяки» на лавках.

На них облізлий цуцик щедро гавка

І мітить територію кругом.

На першому – димить старий моряк,

Він знов нап'яв подертий міллю тєльнік.

Вдавився, вкотре, гемороєм телік.

А він бурчить під носа: «Все не так...»

Збира колишній раздовбай пляшки,

Ми з ним колись, дітьми, м'яча ганяли...

Роки, роки... Вже декого й нестало...

А спогади лишились, ще й які!

Які ж бо ви прекрасні, Теремки!

05.07.2018 року 02:38