Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Я дарую тобі різнобарвнії сни мого лісу,

У якому тепло, у якому осінній туман.

В нім закоханий птах на вологім гілляччі ледь свисне.

У натхнення і мрії щоразу пірнаю лиш там, саме там!

У ранковій росі надто звабливо пеститься листя,

Облітає з дерев і вкладається килимом геть.

Десь далеко шумить в нескінченному клопоті місто.

От би стишилось трохи, хоч вдвоє, а хоч би на чверть.

Тихо шепче струмок, поспішає у води Дніпрові,

Чи в прозорість озер, що питвою наповнюють ліс.

Зачарований ліс є відлунням моєї палкої любові.

Я сьогодні тобі ніжний подих тієї любові приніс.

18.10.2017 року 10:18