Фотогалерея
Опитування
Вхід
Пірнає в шалені ночі |
Пірнає в шалені ночі, Пірне й сьогодні. Йому то потрібно конче, А серце з льоду.
Говорить неначе медом Вуста вкриває. Але ті слова мов крейда, Смаку не мають.
Гарячі його обійми, Легкі мов квіти. В них можна зігріти вії, А ще – згоріти!
«Тримайся від нього, чуєш?», Шепоче розум. «Зітре поетичну суміш Життєва проза.»
А серце – своє шепоче: «Стисни фіранки!» І знову спекотні ночі, Холодні ранки.
Зриває одежі вітер, Перестороги… Не тямить ніхто зігріти, |