Фотогалерея
Опитування
Вхід
В тій річці вже коня не напоїти |
В тій річці вже коня не напоїти Й самому не напитися води. Не тим букетом розцвітають квіти, Після навали дикої орди.
Не ті сади, не соковиті трави, Скотина подівалася кудись. Джерела порозбіглися з галявин... І лише пісня лине, як колись.
Слова покрала та перекрутила Ще й нищила культуру миттю - мить! Гнобила віру й правду що є сили, А пісню не вдалося загнітить.
Висіювала брехунів і трутнів, І зрадників насіяла й хапуг... Я маю честь запевнити присутніх, Її хребет відчує кнут і плуг. |