За роками| Світ не хоче |
|
Світ не хоче відбитків моїх долонь. Він шукає відбитків мойого серця. Я неначе стою, стою осторонь. І збираю навколишнє у відерце.
А на відстані дотику хтось тремтить. Хоче щастя не зараз, але надовго. Я постукав до нього, а він ще спить. Так далеко від мрії до перемоги.
Сіють хмари шматочки від хуртовин. Я ковтаю холодне, п'янке повітря. І зриває дурню із моїх сивин Лише вітер, холодий зимовий вітер.
А сьогодні за вікнами листопад Обдирає останнє вбрання з берези. Я спиваюся з ним кілька діб підряд. Але ж я не пив. Як сльоза тверезий.
От і думай сьогодні чи ти дурний, Збожеволениий, а чи просто мрійник. І як довго у сито з відра не лий, Не поверне часу твій старий годинник.
Бо живеш. |
