Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Туман торкався ніжності трави.

Блищали краплі в сивім павутинні.

Були і ми. І ми були на Ви,

У тиші і у сонячнім світінні.

Ховались крони за густий туман.

Ледь чути птаха у ранковім сяйві.

Усе навколо посміхалось Вам

Ну так мені здавалося, принаймні.

Зволожувала вранішня роса

Усе, що потрапляло їй в обійми...

Яка краса! Яка була краса!

І ми у ній лишилися понині...

25.08.2016 року 11:37