Фотогалерея
Опитування
Вхід
А час іде |
А час іде... Продовжує ходу. І ти у нім. Минаєш калабані У мріях, у надії, у омані, Кути минаєш, зрадників, біду...
А час проходить. Сіє сивину, Збирає друзів, відкидає зайвих. За те що не віддав достатньо сяйва Ти пишеш, відчуваючи вину.
Осінні кроки чути за вікном Уривки фраз занурюються в мозок. Писав ліричний, видав чорну прозу І одружився з молодим вином.
Маленька кухня, пляшка, чорний чай. Напроти час з холодними очима. Той, що по переду і той, що за плечима... А десь між ними плине твій причал.
І мрія, як незаймана дівчина.
22.10.2014 року |