Відчинене вікно. За ним усе: і подих, І промені, і дощ, і зорі, і життя, І зніжених вітрів несамовитий дотик, І вигуки птахів, що на гіллі тремтять.
Відчинена душа. У ній все чисто – зовні. Без потайних шухляд, де криється пітьма. Дзеркальна мов роса, в ній все, як на долоні. У ній немає зла, в ній заздрощів нема.
Відчинені слова. Без натяків образи. Без хитрих недомов, без лестощів липких. Шалені, запальні, зворушливі до сказу. Теплішає в серцях від них, авжеж від них!
Відчинені думки. Про колорит мелодій, Про глибину пісень, полотен і світлин... Про злети до зірок, подалі від безодень. Про таїнство ночей і неповторність днин.
За роками