За роками| Простояв я у черзі |
 Простояв я у черзі за метою. Чи рік, чи тиждень, може кілька днів... Очікуючи, скубався з собою. У підсумку – забув про те, що хтів. Я ночував у черзі за терпінням. Намуляв п’яти, мозолі натер. Аж поки свиснув рак, завили півні, Вже й дощ пройшов, надвечір, у четвер... Постояв там де честь, надія, роздум, Все те, що треба, з надлишком, мені... А зовсім поряд, роздавали розум. Я думав, то для інших, певно – ні. |