|
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання
 Ще кілька днів і дінеться тепло, Ще кілька днів і запанує осінь Зелений лист почервоніє, зовсім. І сивий дим візьме в полон село. Ще кілька днів і забринять дощі. В ранковім сонці кольори заграють, А в серці стане тепло, палко навіть! Підіймуть галас, серед хмар, ключі. За кілька днів – одягнеш свитку й ти, В ставах прозорих охолонуть води. Якесь дівча, небаченої вроди, Тобі всміхнеться, сяйвом чистоти. Ти пригадаєш… то було колись: Русява, гарна, з пишною косою, З тобою, босоніж, прозорою росою... Ти починав про осінь... Схаменись. 03.09.2012 року
|