За роками| Якесь таке закінчення весни |
|
Якесь таке закінчення весни... Квітучий травень – невідновні втрати. Втекли до інших кольорові сни. Сміятися, крізь біль, чи заволати? Якесь таке продовження життя... Напевно був засилений гріхами. Відкрито, довгий шлях до каяття, Щоб витравити, в серці, чорні плями. Його з’їдала, впевнено, печаль. Неначе щось гукало до гілляки... Він пив один, гарячий чорний чай. Який смаку не мав і колір мав ніякий. 30.05.2012 року |