Фотогалерея
Опитування
Вхід
Нарешті засніжило |
Зимовий день, нарешті засніжило. Доволі тепло, зразу ж розтає Таке жадане тижнями білило... Вже скоро Рік Новий, воно не є... Я десь пів дня товчу пожовклу кашу, Немає напрягу, хоч ноги промочив. Ще й в переході хтось співає нашу – Про світ, який прогнувся, не забив. Майже Андрій! І баритон, і звуки І наголос... і виконання – теж... А я ішов і думав про розлуку У світі, де давно не має меж! Зимовий вечір – цебто прогулявся, По вулицям, по зрідненим стежкам... Зайшов на ту... де вперше закохався... Забув про розлади в душі, бажаю й вам! Бажаю, щоби вистачило сили Не лізти у чужі монастирі, А брати самостійно всі вершини... Інакше ми для чого на землі? 28.12.2010 року |