За роками| Розкотилось біле полотно |
|
Розкотилось біле полотно Рідними дорогами-стежками. Як рипить подрібнене зерно, Ще й блищить у мене під ногами! То пусте, що листя вже нема, Й деколи під черевиком слизне... Господиня матінка Зима Поскладала випрані білизни. Дітвора сковзається з гори, Їхні бабці гомонять на лаві... Чисто, дзвінко! Що не говори, А зимові дні – такі яскраві! 19.12.2010 року |