Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання

Захоплює ніч. А що у ній дивне?
Вона - одинока, самотня, інтимна...
Одним – мовчазна, іншим – різноголоса.
Шалена, в сльозах розплітаюча косу...

Єднає, а інколи навпіл розріже,
Заблудить, або проведе в роздоріжжі.
У місячнім сяйві, у темряві дикій,
Розносяча стогін від пестощів, крики...

Шукаюча спільників для насолоди
В під’їздах, у ліжках, на лоні природи...
Даруюча страх, або сни кольорові...
Важка в неї ноша – злиття у любові...

18.05.2010 року