Рубрики: Коли природа чиста і п´янка | Я думав про кохання Захоплює ніч. А що у ній дивне? Вона - одинока, самотня, інтимна... Одним – мовчазна, іншим – різноголоса. Шалена, в сльозах розплітаюча косу...
Єднає, а інколи навпіл розріже, Заблудить, або проведе в роздоріжжі. У місячнім сяйві, у темряві дикій, Розносяча стогін від пестощів, крики...
Шукаюча спільників для насолоди В під’їздах, у ліжках, на лоні природи... Даруюча страх, або сни кольорові... Важка в неї ноша – злиття у любові...
18.05.2010 року |