Рубрики: Коли природа чиста і п´янка Йшов сірий дощ, а часом злива – Сльоза захмареного неба. До того блискало красиво... І грім гримів, ну все як треба...
А вкриті квітами рослини Вбирали в себе тії бризки. Купалися кущі калини, Сережки юної берізки…
І молодята милі, світлі Тікали від дощу, сміялись… Втекли під дерево столітнє І ніжно, ніжно обіймались…
11.05.2010 року |