|
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка
Йшов сірий дощ, а часом злива –
Сльоза захмареного неба.
До того блискало красиво...
І грім гримів, ну все як треба...
А вкриті квітами рослини
Вбирали в себе тії бризки.
Купалися кущі калини,
Сережки юної берізки…
І молодята милі, світлі
Тікали від дощу, сміялись…
Втекли під дерево столітнє
І ніжно, ніжно обіймались…
11.05.2010 року |
За роками