Рубрики: Я думав про кохання Кохання – то є очі, забризкані сльозами. Від щастя чи від болю, від насолод чи рани, Що у твоєму серці живуть чи мить, чи вічність… Кохання всіх знаходить, жорстока Їх Величність!
Кохання – то є квіти, а деколи з шипами. Кохання – то є діти, що пестяться батьками. Кохання – то бурхливі і незабутні миті То з’єднані фігурки, або ущент розбиті.
То темрява і світло, то сухість і волога, Віддалення і близькість, довіра і тривога… Хто це не відчуває - той темним силам служить. Одне є безперечним: кохання – не байдужість!
28.04.2010 року
|