Рубрики: Я думав про кохання

Кохання – то є очі, забризкані сльозами.
Від щастя чи від болю, від насолод чи рани,
Що у твоєму серці живуть чи мить, чи вічність…
Кохання всіх знаходить, жорстока Їх Величність!

Кохання – то є квіти, а деколи з шипами.
Кохання – то є діти, що пестяться батьками.
Кохання – то бурхливі і незабутні миті
То з’єднані фігурки, або ущент розбиті.

То темрява і світло, то сухість і волога,
Віддалення і близькість, довіра і тривога…
Хто це не відчуває - той темним силам служить.
Одне є безперечним: кохання – не байдужість!

28.04.2010 року