За роками| Погляд |
|
Так подивилася - аж моторошно стало. Не відірвати погляд, не піти. Коротка мить. Стояли і мовчали, Неначе слів потрібних не знайти. Не треба слів. Дві постаті, дві мрії, Що об'єднались покликом сердець. Дві викохані поглядом надії Летіли до зірок у свій вінець. І одинокі душі донедавна Ввійшли, влились в єдиний простір. Вона була занадто славна... Тепер він став щасливим, зовсім! 09.04.2010 року |