Рубрики: Я думав про кохання І знову не один, але без тебе... Згадав про білі крила в синім небі, Про карі очі, і вуста, і брови... Якими я, нажаль, не володів ніколи.
Я хочу, щоб ти знала (назавжди), В моєму серці не багато місця. Але повір, що є у ньому ти… Замислися, відчуй і просльозися!
Насправді не один, а дуже одиноко, Йду до мети, неспішно, крок за кроком. Зриваю срібні зорі і не пишаюсь словом, Яке я промовчав, яке я не промовив.
15.01.2010 року |