Фотогалерея
Опитування
Вхід
На мене падав дощ |
На мене падав дощ, а я лежав на лаві З закритими очима. І блискавки яскраві
Частенько мерехтіли, ховаючись за хати.
У небі гупав грім, хотів мене злякати.
Та я не із лякливих, я підіймав долоні
До жирних сірих хмар, що воду лили зовні.
Летіли з неба кулі, чималі і мізерні,
Я жадібно ковтав п'янке прозоре зерня.
А дощ зростав щомиті і скоро став стіною.
Так швидко все промокло, що на мені, зі мною...
Лилось по всьому тілу струмками-рівчаками
Щоби не захлинутись – я вкрив лице руками...
Холодні краплі били і наскрізь пробивали,
Змиваючи з душі рубці від слів зухвалих,
Змиваючи образи, що глибоко сиділи.
Лились безбарвні сльози і моє серце мили...
03.09.2010 року
|