Рубрики: Присвята Вже промайнуло літо тополине, На зиму переорані поля. Вже хлібороби розігнули спину У спокої знесилене рілля.
Уже не треба день у день вставати У час, коли ще навіть півні сплять, Та час до посівної готувати Помічників, що у рядок стоять.
Отак за роком рік життя спливає Поможе Бог, засіяти й зібрати... У селянина відпочинку не буває Якщо не в полі – техніку ладнати…
|