Рубрики: Присвята | Я думав про кохання Як добре, що ти є. Як добре, що зі мною, Як добре, що не пройдеш крізь мене, стороною. Колись я увійду в твої глибокі очі. Я знаю, що не зараз. Чекаю, мрію, хочу!
Можливо щось не так - кажи, мені не прикро. Прихожу в твої сни, щоб ти до мене звикла. А що між нами є - ми знаємо обоє: То я в твоєму серці, то я завжди з тобою.
У нас одне життя, розділене тілами, Що навіть не зганьбити невтішними словами. Поєднані у всьому єдиною метою... А з ким твоя душа? Авжеж, лише зі мною!
А з ким би ти була? Напевно є хтось гідний, Надійний, не вадливий, відвертий, щирий, плідний… Невже, таких багато? Є, можуть обіцяти, Але чи буде хтось тебе, як я сприймати?
Хто знає про твій біль, залиже твої рани, Прощає твій каприз, хто любий, ні - коханий? Невже ти не змогла, не оцінила досі – Нема таких, як я… Вони інакші… зовсім.
02.12.2009 року |