За роками| Портрет Сталіна |
|
Сидів художник на терасі і читав Спорохнявілі аркуші газети. І затремтів… Він несподівано згадав Штрихи свого найпершого портрета. Йому тоді ще не було восьми, Він малював, хоча ледь міг читати. І комісар спитав його: «Скажи, Портрет вождя зумієш написати?» «Я спробую». І взявши олівець, Пару газет з зображенням суворим… Штрих за штрихом з’являвся вождь, отець, Що став для декого тираном дуже скоро. Пройшли роки, розпався СРСР, У пам’яті якісь холости розтали… Та крізь століття пам’ятає і тепер Про свій дебют - Війна. Товариш Сталін. 15.10.2009 року |