За роками| Небесна куля горизонт палила |
|
Небесна куля горизонт палила. Заграва ворожила кольорами. Вона сама. У роздумах сиділа. У сарафані вишитім квітками. І косами втираючи сльозинки, Розпитувала Образ над свічками: "Чому дається щастя половинка? А друга де? Найліпша, зі сватами..." Приходив. Закохав у карі очі, Цілуючи чарівними вустами... Авжеж кохав! А може був охочим До ніжних форм, що набула з роками? Ввійшов. Пішов. Ні слів, ні сліз не слухав, Частинку серця відірвав назавжди. Натомість залишив краплинку духа... Кохала. І байдуже хто що скаже. 07.06.2009 року |