Нарешті закінчилися слова, що вибухали з пороху емоцій. Вона на іншим березі... сама. І ти би мав, але на тому боці Для тебе не лишилося тепла, а може навпаки його багато? І неможливо дотиком крила, чи подиху той жар опанувати.
Хіба збагнеш, коли приходить зась? Хтось вирішив що ви занадто грішні.. Якоїсь миті вже не стало вас! Є ти, вона, є інші і колишні... Знайомі чи не близько, як колись закохані і звідусіль гарячі, Що заглядали у безкрайню вись і слухали як дощ ночами плаче.
Хіба то зле – наблизитись до хмар в обіймах вітру, що не знає межі, Того що, часом, здійме до Стожар, а інколи спотворює пожежі... У попіл. І не в тому річ, що гордощі виплескуються зовні. Гармонія пішла і навіть ніч до ранку утиратиме солоні
Прозорі сльози. Звісно час мине, не знаючи повернення чи втоми. А хтось невпинно дивиться з небес, вирішуючи щомиттєво: хто ми... Торкаючись висот чи то глибин, блукаючи невпинною ходою… Відкрили очі: вас уже не двоє, а півтора... Ні, певно вже – один...
Ще гірше – нуль. В потилиці з вербою... Збирай останки і ходи на дзвін. З віками, все мине саме собою... І відлетить як журавлиний клин.
До спогадів... на полотні сивин, вкриваючи і душу сивиною.
Кошка гуляла в доме, кошка ходила вольно. Редкой породы кошка жизнью была довольна. Кошка любила деток, да и хозяйку тоже. Только хозяин тапком гладил ее по роже.
Кошка молчала долго, кошка была терпима. Тапок летал за кошкой, только все чаще – мимо... Кошку кормили кормом, что был полезен жутко. Кошка кота хотела долго и не на штуку.
Ну а хозяин – мерзость, как-то сказал красотке: «Ты потерпи родная, что за любовь, без водки?» Кошку достал хозяин, ну до того замучил... Утром вступил в какашку, в тапке своем вонючем.
Був сьогоднішній день важливішим щодення, Були він і вона, були творчість й натхнення! Було кілька питань у поєднанні стилів, І розмова очей через скло об’єктивів.
Крымские этюды: зонтики с узором, Пляжные костюмы, стринги и бикини... Кто-то сам на гальке, кто-то мочит хором Ножки, ягодицы, животы и спины...
Крымские этюды: выцвевшие пледы, Сочные самосы, мидии, креветки... Завтрак, где попало, пляжные обеды, Очередь в аптеке, клизмы и таблетки...
Крымские этюды: поиск или смена, Иногда партнеров, иногда – нарядов. Запахи соблазна, вздыбленные вены, Вечера в шампанском, чтоб проснуться... рядом.
Сладкие закаты, парочки без грусти, Бесконечность ласок и ночных признаний. Не узнает... некто... Больше не отпустит. Крымские этюды – всплеск воспоминаний.
За роками
