За роками| Скоро їм гикнеться |
|
День і ніч – тривожно, серце рветься геть! Кидає у піт. Схолодає спина. Де та незалежність, воля, або смерть? Двадцять років поспіль вільні... на колінах... Золотії гори втоплено в брехні, Щедрі обіцянки... Корупційний сором... Творчі, не ледачі, зовсім не дурні. А боргів набрались... Захлинемось скоро. Є річки, є землі, і в землі – щедрот... Цілий світ кормили медом, та хлібами... Це ж який незграба править мій народ! Вкрито чорноземи ріпо-бур'янами... Боляче... У владі, де не плюнь – ділки... Пруться до корита, наливають пики... Розпускають лапи – зморщені гілки. Хитрі, та безрукі, але – двоязикі... Гірко і огидно за таких невдах, Що моїй крайні серце вижирають... Браття, ми єдині в слові, у думках! Скоро їм гикнеться, дуже! Хай чекають... 24.07.2011 року |