Рубрики: Рідною

Вражає тиша в мертвім місті,
Хто тут не був – не зрозуміти,
Як душу в клішні затискає,
А серце – навпіл роздирає...

Повітря сповнене журбою,
Скорботою, плачем, бідою.
Нема птахів, принишкли звірі,
Не чути сміх в парку й квартирі.

Мороз, чи то коли спекотно,
Сумує техніка самотня.
Все знищили... не автоматом -
Людина, «розум», «мирний» атом...