Фотогалерея
Опитування
Вхід
І знову осінь |
І знову осінь пофарбує ліс Плодів торкнеться і вони дозріють. І я, якоїсь осені приніс Тобі свої вірші, думки і мрії.
В обіймах миттю пролітає час, Уваги не звертаючи на зовнє Де були ми, уже не має нас Є ти є я, вірші і сиві скроні...
А що, спитаєш, залишилось нам, Пригадуючи, що було між нами? Віддатися незайманим думкам, Блукати розфарбованими снами...
Пригадуючи ту яскраву мить, Коли живеш чекаючи на дотик. То все було, нехай собі летить. Я відпускаю. Певно ти не проти...
І це прекрасно!
29.09.2019 року 10:18 |