Фотогалерея
Опитування
Вхід
Давно вже літо розпустило коси |
Давно вже літо розпустило коси І віддало що мало, і могло. Натомість, в ліжко заглядає осінь, Даруючи і фарби, і тепло.
Вже солов’ї не розривають душу, Вже ліс затих, от-от пірне у сни. І я тієї тиші не порушу, Під вальс осики, клена і сосни.
А сосни вітер хилитає й пестить, Як сукні недоторканих дівчат... Я в спогадах, чекаючи на весну, Як десять, двадцять, тридцять літ назад...
Так і тепер...
15.09.2018 року 12:43 |