За роками| Лежу. Купе. Колеса. Шумно |
|
Лежу. Купе. Колеса. Шумно... Слова заховані у прірву. Стоп-кран в мені. Доволі сумно. Зірвати? Так, візьму й відірву! Ні, не візьму, хоч стане сили - Не хочу слово геть кидати. Мене настійно припросили, Щоб я розрізав тії ґрати. І я зробив. Дав волю слову, Воно пішло шукати вуха. Чи хто глухий? Чи не готовий? Я говорив - ніхто не слухав. І що у тих словах насправді? Хіба я мовив нерозумне? Вони занурені. У правді. Замовк. Купе. Колише. Сумно. 20.04.2011 року |