За роками| Ще один день |
|
Стікають дні, проходять ночі, життя втікає, а куди? У двадцять першому столітті лишаю, стомлено, сліди. Не гаю часу на розваги. Замало часу для творінь. Чи просто сісти й подивитись як птах летить в небесну синь! Куди спішу, чого шукаю, чим проживаю білі дні? У метушні хвилини тануть - чи жаль, чи соромно мені... Присів, поглянув на пройдешнє... Години в справах, щось робив. Ще один день... А обернувся – неначе в сито воду лив. 12.01.2011 року |