Рубрики: Ще трішки і мене порве Життя у павутині. В динаміках - Бетховен. Через буденні туги пливе порожній човен. Усе на скору руку, слова що без кінцівок. В клавіатурі – кава і крихти із тарілок.
Розмови про нагальне: придурків, секс та інше. Хтось лиє акуратно, хтось з зірочками пише. Приховані істоти безликі - нейми, ніки... Нема кому натерти зухвалі жирні пики.
Придумана свобода, життя - ніде, окреме. У пікселі екрану засмоктані проблеми. Проковтнуті обличчя, слова, гримаси, очі... Павук у павутині зжирає дні і ночі...
Він виїдає серце, що вже насилу б’ється. За тебе жовтий смайлік підморгує, сміється... Ти закриваєш очі - зелені, карі, сині… І вимикаєш світло. Ти в іншій павутині.
|