Рубрики: Коли природа чиста і п´янка

Літав, ні ляпав мокрий сніг,
Місцеві парки прикрашав.
На ніжні гілочки приліг,
Трохи натиснув і зламав.

Мені не віриться і досі:
Пух, що від подиху кружляє,
Від дотику зникає зовсім,
А змокне – і гілля ламає.

Чудові арки, біла даль.
Сліди лишаю за собою.
Але мені до болю жаль

Дерев, що знищені красою...

30.12.2009 року