Рубрики: Коли природа чиста і п´янка Літав, ні ляпав мокрий сніг, Місцеві парки прикрашав. На ніжні гілочки приліг, Трохи натиснув і зламав.
Мені не віриться і досі: Пух, що від подиху кружляє, Від дотику зникає зовсім, А змокне – і гілля ламає.
Чудові арки, біла даль. Сліди лишаю за собою. Але мені до болю жаль
Дерев, що знищені красою...
30.12.2009 року |