|
Рубрики: Коли природа чиста і п´янка Відірвався листок від рудого похилого клену. І за сивими хмарами у небачену даль полетів. Він хотів подивитись чи лишилися друзі зелені, Наздогнати своїх незабаром злетілих братів.
Його вітер гойдав, підіймаючи теплим потоком, І у вільнім польоті побачив усе, що хотів. Він востаннє злетів, наче птах, неймовірно високо... І щоб землю зігріти – її своїм тілом накрив.
02.11.2009 року |