Рубрики: Присвята Марійко, дитино! Чому ти йому так близька? Хіба через творчість, що тісно пов’язана з татом? Ні, зовсім не те, мабуть просто без твого рядка Заходиться знову без чистих очей сумувати.
І хочеться вирвати ніжність, твою чистоту, З московських кліщів, що планують спаскудити волю, Щоб через роки знов зустріти святу простоту, Яку він від щирого серця обійме до болю.
Лишися сріблястим, не випитим вщент джерелом, Що геть і спокуса ніколи не зможе зламати. Хай батькове слово лягає окремим рядком, Знайди в собі сили на розтин себе не віддати.
20.10.2009 року |