За роками| Сніжинки |
|
Вітер містом розносив одинокі пухнасті сніжинки, Прикрашаючи плямами сірість міських тротуарів. Розкладав обережно на теплі дівочі хустинки, Розкидав на підсушене листя, на осінній гербарій. І птахи відлетіли, залишились горлаті ворони. Низько хмари нависли у сірому сивому небі. На гілках червоніє стиглим соком наповнене гроно - Це калина, що нежить твою відведе при потребі. Листопад розпочав свої кроки, доволі холодні, Загорнув перехожих у вовняну, пухову одежу, Вже чекаю веселих синичок дзвінких і постійно голодних, І от-от військо білих сніжинок перетне наші межі. 03.10.2009 року |