За роками| Крапелька |
|
Зірвалась крапелька з стеблини, Пірнула глибоко у дзеркало ставка - Як у рілля геть визрівша зернина, Щоб колосом наповнити поля. Пірнула, вимальовуючи кола, ЇЇ безмежний простір проковтнув, Коли осінній вітерець подув. І то було зовсім не випадково. Принесла в жертву одиноку мить, Наповнила собою сині води... Прийшло на думку: а чи зможем ми Віддати все задля свого народу? 16.09.2009 року |